заволодіти

Заволоді́ти. Дістати в своє розпорядження. Тож нема сумніву, що конечно треба було старати ся заволодіти над голосами тих п’ятьох москвофілів (Б., 1907, 71, 1)

// порівн. пол. zawładnąć — заволодіти, підпорядкувати собі; рос. завладеть, овладеть — те саме.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заволодіти — заволоді́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заволодіти — [заволоуд’ітие] -д'ійу, -д'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  3. заволодіти — див. заволодівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заволодіти — ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм. Словник синонімів української мови
  5. заволодіти — ЗАВОЛОДІ́ТИ див. заволодіва́ти. Словник української мови в 11 томах