загостити

Загости́ти. Заїхати, завітати. Поїду на археольоґічну виставу до Києва; вона [Леся Українка] дуже просила загостити до неї — так до Києва, як до неї на хутір, около Гадяча (Коб., Слова..., 251); Вашою карткою я вельми врадувалася, бо не знала, властиво, де Ви пробуваєте і чи загостите до моєї дорогої Буковини (Коб., Слова..., 278)

// пол. zagościć — 1) заст. зупинитися, погостювати в когось, 2) заст. (do kogoś, dokądś) — завітати, прибути з візитом (до когось, кудись).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загостити — загости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загостити — док., прийти в гості, ВІДВІДАТИ, ф. примандрувати. Словник синонімів Караванського
  3. загостити — див. загощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. загостити — ЗАГОСТИ́ТИ див. заго́щувати. Словник української мови в 11 томах
  5. загостити — Загости́ти, -щу, -стиш гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити. Рк. Макс. Словник української мови Грінченка