загостити
Загости́ти. Заїхати, завітати. Поїду на археольоґічну виставу до Києва; вона [Леся Українка] дуже просила загостити до неї — так до Києва, як до неї на хутір, около Гадяча (Коб., Слова..., 251); Вашою карткою я вельми врадувалася, бо не знала, властиво, де Ви пробуваєте і чи загостите до моєї дорогої Буковини (Коб., Слова..., 278)
// пол. zagościć — 1) заст. зупинитися, погостювати в когось, 2) заст. (do kogoś, dokądś) — завітати, прибути з візитом (до когось, кудись).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загостити — загости́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- загостити — док., прийти в гості, ВІДВІДАТИ, ф. примандрувати. Словник синонімів Караванського
- загостити — див. загощувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загостити — ЗАГОСТИ́ТИ див. заго́щувати. Словник української мови в 11 томах
- загостити — Загости́ти, -щу, -стиш гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити. Рк. Макс. Словник української мови Грінченка