заноситися
Зано́ситися, безособ. Здаватися, мати ознаки наближення чогось, збиратися. Заносило ся, наприклад, на се, що “Ватра ” і “Академічне Братство ” мали злучити ся, що для розвою спільного товариства було дуже важне. Отже, не дійшло до того, пішли в хід підозріня, сплетні і личні антагонізми — і до злуки товариств не дійшло (Б., 1895, 13, 3); Заносить ся на те, що европейскі держави вмішають ся в справу, щоби забезпечити свої інтереси на В сході (Б., 1895, 19, 3); В Монако, славнім місті гри, де тисячі людий потратило майно і житє, заносить ся на революцию против пануючого князя з причини змін і заведеня ощадностий в заряді міста (Б., 1895, 44, 3)
// пол. zanosić się — безособ. збиратися, готуватися, zanosić się na burzę — буде гроза, заноситься на дощ.
Значення в інших словниках
- заноситися — зано́ситися дієслово недоконаного виду підніматися високо вгору; хизуватися заноси́тися дієслово доконаного виду від довгого носіння ставати брудним, несвіжим — про одяг Орфографічний словник української мови
- заноситися — див. чванитися Словник синонімів Вусика
- заноситися — I зан`оситися-ошуся, -осишся, недок., занестися, -суся, -сешся, док. 1》 Підніматися високо вгору. 2》 перен., розм. Чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким-небудь. 3》 тільки недок., на що, безос., діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заноситися — заноситися наступати, передбачатися (ст): Пам'ятай, як на щось зачне заноситись – зроби, що можеш (Лисяк)||заповідатися Лексикон львівський: поважно і на жарт
- заноситися — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови