1. Українська літературна мова на Буковині

заповідатися

Заповіда́тися. Обіцяти бути якимсь. Засіви заповідають ся добре; цукрові бураки і бараболі, котрі вже де-не-де садять, видадуть, здаєть ся, меньше обильні плоди (Б., 1895, 25, 4); Представлене заповідає ся дуже гарно, як самі проби вже показують. Також будуть грати нові, дуже добрі сили, що грали на иньших, інших дилєтантских сценах (Б., 1902, рекл.)

// пол. zapowiadać się- обіцяти бути якимсь, подавати надії, (on) się świetnie zapowiadał — (він) подавав великі надії.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповідатися — Заповіда́тися: — передбачатися, обіцяти бути [53] Словник з творів Івана Франка
  2. заповідатися — -ається, недок., діал. Передбачатися, обіцяти бути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заповідатися — заповіда́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. заповідатися — заповіда́тися передбачатися (ст): Сохові було трохи весело. Заповідалося добре. По дорозі не стрінули нікого (Нижанківський); Заповідалася страшна спека (Авторка)||заноситися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. заповідатися — ПЕРЕДБАЧА́ТИСЯ (про якісь події, явища), ЖДА́ТИСЯ, ОЧІ́КУВАТИСЯ, ЗАПОВІДА́ТИСЯ діал. — Зміни в атмосфері не передбачаються? (Є. Гуцало); Через два тижні ждалося весілля у Якова (Панас Мирний); Скрізь очікується багатий урожай... Словник синонімів української мови
  6. заповідатися — ЗАПОВІДА́ТИСЯ, а́ється, недок., діал. Передбачатися, обіцяти бути. М’ясниці того року були довгі, балів заповідалося багато (Фр., VII, 1951, 239); День був ясний, безхмарний, заповідалась спека (Гжицький, У світ.., 1960, 156). Словник української мови в 11 томах