запомогти

Запомогти́, запомага́ти. Надати фінансову підримку, допомогу з державних фондів або заходами громадських організацій. Одно з них [товариств] веде діло дотепер якнайліпше і найуспішнійше, має фонд резервовий з кільканадцяти тисяч, викупило сельскі заставлені ґрунта і передало їх в оренду властителям, запомагає бідних ґаздів, що через нещасні припадки підупали (Б., 1895, 1, 3); Бо ж прецінь на те була заложена каса пожичкова, аби запомочи товариша (Б., 1895, 2, 2); Я просив би Вас дуже о то, се ж справа мала, де йде о то, щоб запомогчи товариство, що є добродійне (Б., 1895, 12, 3); Фонду [убогих] громади не сьміють спожиткувати, лиш відсотки (процента), які наростуть, видає Виділ краєвий громадам, коли того зажадають, і ухвалять запомочи тими грішми бідних (н. пр. школярів) (См.-Стоцький, Громада, 18); Був вдоволений малим кусником хліба, а не приймав ніяких більших підмог, кажучи: запоможіть других, що потребують більше помочи, чим я (Кміц., 1908, 65)

// пол. zapomoc, заст. — надати грошову допомогу.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запомогти — див. запомагати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запомогти — запомогти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. запомогти — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
  4. запомогти — ЗАПОМОГТИ́ див. запомага́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. запомогти — Запомогти́ см. запомагати. Словник української мови Грінченка