зачати

Зача́ти. Почата. Сей порядок пар[оха] Е Грибовского не подобав ся людям і зачали они просити, аби на Івана Крестителя була служба в шляхотскій церкві (Б., 1895, 6, 3).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зачати — зача́ти дієслово доконаного виду розпочати; бути початком чогось; почати від чогось; дати початок життя Орфографічний словник української мови
  2. зачати — див. зачинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зачати — ЗАВАГІ́ТНІТИ без додатка, а також ким (стати вагітною), ЗАЧА́ТИ кого, що, заст., поет., ПОНЕСТИ́ без додатка, а також кого, що, розм., ЗАВАГОНІ́ТИ заст., ЗАВАГОТІ́ТИ заст.; НАБІ́ГАТИ без додатка, а також кого, що, розм. зневажл. (перев. Словник синонімів української мови
  4. зачати — Зача́ти, зачну́, зачне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. зачати — ЗАЧА́ТИ див. зачина́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. зачати — Зачати, -ся см. зачинати, -ся. Словник української мови Грінченка