збитошний
Збито́шний. Задерикуватий, здатний на різні витівки. Ірина глянула Цилеви в очи поглядом любовним, але заразом трохи збитошним (Галіп, 57)
// пол. zbytny, обл. - здатний на витівки, пустотливий, бешкетний, zbytnik — пустун, бешкетник, збитошник.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- збитошний — збито́шний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- збитошний — див. бешкетник; непокірний Словник синонімів Вусика
- збитошний — див. збиточний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- збитошний — збито́шний → збиточний 3 Лексикон львівський: поважно і на жарт
- збитошний — ПУСТОТЛИ́ВИЙ (який любить пустувати, гратися), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм. З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Ю. Словник синонімів української мови
- збитошний — ЗБИТО́ШНИЙ див. збито́чний. Словник української мови в 11 томах