збитошний

Збито́шний. Задерикуватий, здатний на різні витівки. Ірина глянула Цилеви в очи поглядом любовним, але заразом трохи збитошним (Галіп, 57)

// пол. zbytny, обл. - здатний на витівки, пустотливий, бешкетний, zbytnik — пустун, бешкетник, збитошник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. збитошний — збито́шний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. збитошний — див. бешкетник; непокірний Словник синонімів Вусика
  3. збитошний — див. збиточний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. збитошний — збито́шний → збиточний 3 Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. збитошний — ПУСТОТЛИ́ВИЙ (який любить пустувати, гратися), ГРАЙЛИ́ВИЙ, ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм., ШАЛАПУ́ТНИЙ розм. З трохи незграбної, легковажної і пустотливої дівчини вона перетворилась на красиву й поважну жінку (Ю. Словник синонімів української мови
  6. збитошний — ЗБИТО́ШНИЙ див. збито́чний. Словник української мови в 11 томах