звістний

Зві́стний. Певний. -Де ж ти був? — В ратуши, питав, де тут є звістне товариство! (Галіп, 39)

// порівн. рос. известный — 1) відомий, 2) певний (определе́нный, некоторый); пол. znany — відомий, знаний, wiadomy — те саме, pewny — певний, деякий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me