згладити
Згла́дити. Винищити, вигубити. І так, закидаючи буковиньским Українцям неправду, сам [о. Купчанко] на свою оборону уживає безцеремонно неправди. Каже, н. пр., що буковиньскі Українці хотіли єго перше зловити лестними словами, а потім зі сьвіта згладити і під шибеницю підвести (Б., 1895, 12, 1)
// пол. zgładzić — 1) вирівняти, згладити; 2) вбити, винищити.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- згладити — згла́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- згладити — див. згладжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- згладити — Знищити Словник застарілих та маловживаних слів
- згладити — загла́джувати (згла́джувати) / загла́дити (згла́дити) го́стрі кути́. Свідомо уникати конфліктних ситуацій, пом’якшувати суперечності, розбіжності у поглядах, думках і т. ін. — Серйозна сварка завжди на користь. .. Біда тільки, що ми часто уникаємо цього. Фразеологічний словник української мови
- згладити — Згла́дити, -джу, -диш, -дять; згла́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- згладити — ЗГЛА́ДИТИ див. згла́джувати. Словник української мови в 11 томах
- згладити — Згладити, -джу, -диш гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202. Словник української мови Грінченка