згладити

Згла́дити. Винищити, вигубити. І так, закидаючи буковиньским Українцям неправду, сам [о. Купчанко] на свою оборону уживає безцеремонно неправди. Каже, н. пр., що буковиньскі Українці хотіли єго перше зловити лестними словами, а потім зі сьвіта згладити і під шибеницю підвести (Б., 1895, 12, 1)

// пол. zgładzić — 1) вирівняти, згладити; 2) вбити, винищити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. згладити — згла́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. згладити — див. згладжувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згладити — Знищити Словник застарілих та маловживаних слів
  4. згладити — загла́джувати (згла́джувати) / загла́дити (згла́дити) го́стрі кути́. Свідомо уникати конфліктних ситуацій, пом’якшувати суперечності, розбіжності у поглядах, думках і т. ін. — Серйозна сварка завжди на користь. .. Біда тільки, що ми часто уникаємо цього. Фразеологічний словник української мови
  5. згладити — Згла́дити, -джу, -диш, -дять; згла́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. згладити — ЗГЛА́ДИТИ див. згла́джувати. Словник української мови в 11 томах
  7. згладити — Згладити, -джу, -диш гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202. Словник української мови Грінченка