1. Українська літературна мова на Буковині

здвигнути

Здвигну́ти.

1. Підійняти, піднести, покращити. Але “Перша австрийска каса ощадности ” ще богатша, а її силу здвигнули люди небогаті (Б., 1895, 16, 4).

2. Спорудити. Ми собі здвигнемо маленький, але тривкий пам’ятник в серцях буковиньских дівчат і дамо вечерниці! Отже, завтра до роботи, патріоти! (Галіп, 76)

// порівн. рос. воздвигнуть — підняти, звести, спорудити; пол. dźwignąć — 1) підійняти, зрушити з землі, 2) перен. підійняти, відновити, покращити 3) звести, побудувати, спорудити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здвигнути — здвигну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здвигнути — див. здвигати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здвигнути — хохл. (воздвігать) будувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. здвигнути — РУ́ХАТИ (змінювати положення кого-, чого-небудь внаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІЩА́ТИ, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ВОРУШИ́ТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ВОЗИ́ТИ, ПОДАВА́ТИ, ДВИ́ГАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. здвигнути — ЗДВИГНУ́ТИ див. здвига́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. здвигнути — Здвига́ти, -га́ю, -єш сов. в. здвигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Сдвигать, сдвинуть. Бачу, що він здвигає брови. МВ. ІІ. 26. 2) = здвигнутися 2. Ударив кулаком по столу — аж вікна здвигнули. Мир. ХРВ. 195. Словник української мови Грінченка