здесяткувати

Здесяткува́ти (кого?). Завдати великих втрат (кому?), вигубити. Андрієвич-Морар, заїлий ромунізатор, що за ласкою прихильного Волохам правительства дістав ся в році 1880 на митрополичий престіл, здесяткував насамперед руске сьвященство найлютійшими переслідуванями (Звідомл., 1914, 57)

// порівн. пол. zdziesiątkować (coś) — 1) завдати великих втрат, 2) стратити кожного десятого

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здесяткувати — ЗДЕСЯТКУВА́ТИ див. здесятко́вувати. Словник української мови у 20 томах