змінчивий
Змінчи́вий. Змінний, мінливий. Ми люди не змінчиві, тут син такий самий, який колись був батько: покірний і німий (Галіп, Думки та пісні, 30)
// порівн. пол. zmienny-змінний, мінливий; рос. изменчивый — мінливий.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me