змінчивий

Змінчи́вий. Змінний, мінливий. Ми люди не змінчиві, тут син такий самий, який колись був батько: покірний і німий (Галіп, Думки та пісні, 30)

// порівн. пол. zmienny-змінний, мінливий; рос. изменчивый — мінливий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me