кер

Кер, невідм. Чирвова масть гральних карт. Ще малим хлопцем приглядав ся я нераз, як моя покійна тітка клала кабалу, та з того часу затямив я собі, що дама або король кер означає особу, для якої кладе ся кабалу (І. Матієв, Б., 1895, 7, 2)

// пол. kier — чирвова масть гральних карт, kierowy — чирвовий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кер — кер карт. черва (Лучук) (ст)||серце Лексикон львівський: поважно і на жарт