ковнярик
Ковнярик. Комірник, комірець. Товари обув’яні, чоботи до польованя, циліндри і кляки, охоронячі ковняриків, щіточки до голови і до зубів, коци до подорожи (Б., 1899, рекл.)
// порівн. пол. kołnierz — комір.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me