компетент
Компете́нт. Претендент, кандидат, подавач заяви, клопотання, відповідник ж.р. — компетентна. Мають компетенти доказати, що не є они молодші, як 24 роки, а не старші, як 40 років (Б., 1903, рекл.); Я му сіла всі письма свої, німецькі і руські, предложити, а що я до того лиш одна компетентка на цілу Буковину, так певність є, що я одержу її. Стипендія має виносити 400-500 фр[анків] (Коб., Слова..., 257); В консисториї засідає цілий штаб румунізаторский [...] Консистория перетворює всі чисто-рускі парохїї в мішані і вимагає від руских компетентів іспиту з волоскоїмови (Звідомл., 1914, 49)
// порівн. пол. petent — прохач, подавач заяви, клопотання.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компетент — Компете́нт: — законний претендент (на якесь майно) [48] — належний, відповідний, досвідчений у певній галузі; повноважний, повноправний у розв'язанні якоїсь справи [51] — той, хто має право на вирішення якоїсь справи; тут: обсяг діяльності, признаний за якоюсь особою [44-1] Словник з творів Івана Франка