комплєтний

Комплє́тний. Повний. Принимає ся також замовлене на комплетні урядженя церков і каплиць (Б., 1904, рекл); Одинокеруске Артистичне Бронзовниче Заведене Володимира Будзіньского, Чернівці, ул. Руска, ч. 9, виконує комплетні церковні урядженя в ріжних стилях для православного обряду (Звідомл., 1914, форзац)

// пол. kompletny — повний, комплектний; нім. komplett — повний, комплектний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. комплєтний — комплє́тний → комплетний Лексикон львівський: поважно і на жарт