комплєтний
Комплє́тний. Повний. Принимає ся також замовлене на комплетні урядженя церков і каплиць (Б., 1904, рекл); Одинокеруске Артистичне Бронзовниче Заведене Володимира Будзіньского, Чернівці, ул. Руска, ч. 9, виконує комплетні церковні урядженя в ріжних стилях для православного обряду (Звідомл., 1914, форзац)
// пол. kompletny — повний, комплектний; нім. komplett — повний, комплектний.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- комплєтний — комплє́тний → комплетний Лексикон львівський: поважно і на жарт