1. Українська літературна мова на Буковині

крій

Крій, перен. Те саме, що закрій. Лизуновичі, Іскаріоти, шкаралупники, мари лихого крою родять ся з дня на день в перестрашаючім числі. Пруть ся на чужину шукати доброго добра!.. (Б., 1895, 11, 3)

// порівн. пол. jednego kroju — варті одне одного.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крій — крій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крій — (одягу) фасон, модель, форма. Словник синонімів Караванського
  3. крій — крою, ч. 1》 Дія за знач. кроїти. 2》 Модель, форма одягу або взуття; фасон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крій — КРІЙ, кро́ю, ч. 1. Те саме, що крої́ння. Жінка в нужді й недостатку утримувалася то шиттям, то даванням лекцій крою (І. Франко); Панна Сатурніна дала їй свої сукні на крій, і – закипіла робота (З. Словник української мови у 20 томах
  5. крій — ФАСО́Н (одягу, взуття тощо), МОДЕ́ЛЬ, КРІЙ, ПОКРІ́Й (перев. одягу); ПОШИТТЯ́ (шитого одягу, взуття). На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону — тугим колесом (О. Словник синонімів української мови
  6. крій — Крій, кро́ю, кро́єві, кро́єм; кро́ї, кро́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. крій — КРІЙ, кро́ю, ч. 1. Дія за знач. крої́ти. Жінка в нужді й недостатку утримувалася то шиттям, то даванням лекцій крою (Фр., VI, 1951, 237); Панна Сатурніна дала їй свої сукні на крій, і — закипіла робота (Тулуб, Людолови, І, 1957, 269). Словник української мови в 11 томах
  8. крій — Крій пред. = край. Ой там моя хаточка крій води. Макс. Словник української мови Грінченка