1. Українська літературна мова на Буковині

кумпан

Кумпа́н. Компаньйон, супутник, товариш. Олександер, Віргінія і я вийшли-сьмо рано в поле і вернули аж о 2-ій, під час ходу споминали ми, що нема четвертого кумпана, помучилисьмо-ся, попріли так, як, певно, Ви під час Ваших тутейших цвічень, не спочивали-сьмо майже ніде (Коб., Листи, 54, 355)

// пол. kompan — компаньйон, товариш.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумпан — Кумпа́н: — компаньйон, співучасник [45] — товариш [III] «злодій»[ II, 16] (почерез нім. Kumpan «товариш» з середньо-лат. com-panio «співхлібник, співїдець») [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. кумпан — кумпа́н іменник чоловічого роду, істота компаньйон діал. Орфографічний словник української мови
  3. кумпан — див. воїн Словник синонімів Вусика
  4. кумпан — -а, ч., зах. Компаньйон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кумпан — КУМПА́Н, а, ч., діал. Компаньйон, товариш. Камінь скрізь зчорнів від крові, Та не знають цеї мови Незагоєної рани Папа та його кумпани (І. Франко); – На вулиці маму перестрів бандит Крючок з своїми кумпанами (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. кумпан — ку́мпан товариш, друг (ст): Нам обидвом помагав Дзьобатий і решта кумпанів. Одні були за мною, інші – за Яськом (Нижанківський); Ніхто із знаних з преси політичних діячів не мав ясно виробленого пляну в справі українських робітників. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. кумпан — ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. Словник синонімів української мови
  8. кумпан — КУМПА́Н, а, ч., діал. Компаньйон. Камінь скрізь зчорнів від крові. Та не знають цеї мови Незагоєної рани Папа та його кумпани (Фр. Словник української мови в 11 томах