легкодушний

Легкодушний. Легковажний. Він уже зрозумів, що сі хлопці, що вели безжурне, легкодушне, майже бурлацке житє, бажали добра для того просторікого, безпомічного народу (Галіп, 72); Подорож у ті часи відбувалась возом, треба було їхати цілу довгу днину, попасати, бути виставленим на всякі евентуальні немилі перепони, епізоди. Але ми були молоді, і молодість тішить ся всім, буває на все радо приготована і чудово легкодушна (Коб., Автобіографія, 17)

// пол. lekkoduch — вітрогон, легковажний, lekkoduchostwo — легковажність.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. легкодушний — легкоду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. легкодушний — -а, -е. Те саме, що легковажний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легкодушний — ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що легкова́жний. На гладкому низькому чолі ніяка поважніша думка не лишила сліду, а на устах грав легкодушний усміх (І. Франко); Легкодушний він: хитається й коливається в примхах громадської думки (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. легкодушний — ЛЕГКОВА́ЖНИЙ (який діє необачно, не поміркувавши; також про дії, вчинки, мову, в яких проявляється необачність), ЛЕГКОДУ́МНИЙ, ЛЕГКОДУ́ХИЙ, ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, НЕСЕРЙО́ЗНИЙ, НЕСОЛІ́ДНИЙ, БЕЗДУ́МНИЙ, ПОРО́ЖНІЙ, ПУСТИ́Й, ВІ́ТРЯНИЙ розм., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. легкодушний — ЛЕГКОДУ́ШНИЙ, а. е. Те саме, що легкова́жний. Любов?! Як часто це слово на устах цокотух, легкодушних жінок!.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 257); На гладкому низькому чолі ніяка поважніша думка не лишила сліду, а на устах грав легкодушний усміх (Фр., VII, 1951, 69). Словник української мови в 11 томах