1. Українська літературна мова на Буковині

лизун

Лизу́н. Підлабузник, підбрехач. Йдуть до сеї каси майже самі лизуни, що за порцию люри дали би й рідну маму (Бб, 1907, 32, 2)

// порівн. пол. lizuch — 1) ласун; 2) підлабузник, підбрехач, lizus, розм. -підлабузник, підлещувач lizusować, розм. підлабузнюватися, підлещуватися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лизун — лизу́н іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. лизун — Лизоблюд, підлабузник, блюдолиз, мисколиз. Словник синонімів Караванського
  3. лизун — -а, ч., зневажл. 1》 Той, хто любить лизатися (у 2 знач.). 2》 перен. Те саме, що лизоблюд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лизун — ЛИЗУ́Н, а́, ч., зневажл. 1. Той, хто любить лизатися (у 2 знач.). І здавалося йому [сусідові], що всі оті лизуни, всі оті фертихи, є щось тимчасове .. і дівчина немов вертається щоразу до нього, як до сталої підпори свого життя (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
  5. лизун — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл. Словник синонімів української мови
  6. лизун — ЛИЗУ́Н, а́, ч., зневажл. 1. Той, хто любить лизатися (у 2 знач.). 2. перен. Те саме, що лизоблю́д. — Що ж то ти робиш? — Не бач? Не відчиняють гемонські панські лизуни. Словник української мови в 11 томах
  7. лизун — Лизун, -на м. 1) Лижущій. 2) Подлиза, льстецъ. Стали мужики лизуни добриться до панів. Волч. у. 3) Миѳическое существо, въ образѣ большого звѣря, живущее въ лѣсахъ и пожирающее людей. Чуб. І. 193. Словник української мови Грінченка