льокайский

Льока́йский. Рабський, прислужницький. Боронить Росиї відродний Русин, десператска, льокайска душа, котра не може поняти, що можна бути паном на своїй землі, не служачи ані інтересам відбудованя Польщі, ані Московщині (Б., 1895, 14, 2)

// пол. lokaj — лакей; порівн. льокай, нім. -1) служник, 2) людина, що принижується, запобігає перед ким-небудь (СЧС, 242).