мантійка

Манті́йка. Здирниця, крутійка, облудниця. І ішов інтерес досить доьре, аж в кінци вмішала ся в справу поліция і попросила дотепну мантійку до Іванової хати (Б., 1895, 23, 3)

// див. мантій.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me