мари
Ма́ри, ми. Ноші для перенесення мерців. Тіло покійника положено на мари в величавій сали синодальній (Б., 1895, 18, 2); Перед марами читав сьвященник своїм монотонним голосом молитви (Б., 1895, 18, 2)
// пол. шагу, мн. -ноші (для покійників).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мари — Ма́ри: — ноші для перенесення мерців [38] — ноші, на яких носять домовину [XI] Словник з творів Івана Франка
- Мари — Мари́ іменник середнього роду місто в Туркменистані Орфографічний словник української мови
- мари — див. НОШІ <�НОША>. Словник синонімів Караванського
- мари — мар, мн. Ноші для перенесення мерців. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мари — Мар, мн. Ноші для померлих. Премудра бавиться змія, світ тихо добирає барви, а смерть свої лаштує мари, о доле-доленько моя! (П-2:30). Словник поетичної мови Василя Стуса
- мари — МА́РИ, мар, мн. Ноші для перенесення мерців. Латинці зараз ізробили Абияк мари із дрючків; На них Волсента положили І понесли до земляків (І. Котляревський); Зробили [люди] мари з гілок і понесли дороге тіло додому (Б. Словник української мови у 20 томах
- мари — МРІ́Я (витвір уяви; думка про щось бажане, приємне тощо), МА́РЕННЯ (МАРІ́ННЯ), СОН, МРІ́ЯННЯ, МА́РИ розм., ФАНТА́ЗІЯ, ІЛЮ́ЗІЯ (необґрунтована надія). Мрії передсвітні, Які ви чарівні! (Леся Українка); Сік з дерева... З людського тіла кров... Словник синонімів української мови
- мари — Ма́ри, мар, ма́рам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мари — МА́РИ, мар, мн. Ноші для перенесення мерців. Латинці зараз ізробили Абияк мари із дрючків; На них Волсента положили І понесли до земляків (Котл., І, 1952, 230); Зробили [люди] мари з гілок і понесли дороге тіло додому (Гр. Словник української мови в 11 томах
- мари — Мари, мар мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. Кв. І. 114. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). Ном. № 3791. 2) см. мара 3. Словник української мови Грінченка