маркантний

Марка́нтний. Значкий. Народні і иньші приповідки подавано призначкім (маркантнім) слові (Schlagwort), звичайне при іменнику (н[а]пр[иклад] “der Wunsch ist der Vater des Gedankens ” s. Wunsch!), деколи і при дотичнім дієслові (Кміц., 1912, IХ-Х)

// нім. markant — характерний, визначний; порівн. маркантний, фр. -визначний, яскраво означений (СЧС, 517).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маркантний — Марка́нтний: — вищої якості, визначний, помітний [46-1] — помітний, важливий, видний [37] — помітний, визначний [46-2] — яскраво, чітко означений [31] Словник з творів Івана Франка
  2. маркантний — Яскравий, показний, надзвичайний, див. помітний Словник чужослів Павло Штепа
  3. маркантний — марка́нтний помітний; ясний, зрозумілий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт