масакра

Маса́кра. Побиття, розправа. В четвер промовив перший міністр Бінерт, який на підставі реляцій галицкого намістника оборонював того ж намістника і урядників польских, в відповідний спосіб пояснював подію в Горуцку і масакру в Перемишли, обіцював розслідити поодинокі закиди (Б., 1907, 73, 2)

// пол. masakra — побиття, розпраьа, нищення; порівн. масакра, фр. -кривава бійка, різня, нищення (СЧС, 517).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масакра — -и, ж., зах. Винищення, масове вбивство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. масакра — МАСА́КРА, и, ж., книжн. Убивство, жорстоке побиття, поголовне винищення. Це не паніка, яка у війні буває, це .. затрата всякої дисципліни, на яку немає іншої ради, як скоростріл і поголовна масакра (А. Чайковський); Перший бій, і якраз така масакра! – ще раз зідхнув [зітхнув] Базилько (О. Лисяк). Словник української мови у 20 томах
  3. масакра — маса́кра бійка до крові; різня (ст): Мій Боже, що за холерний пех – перший бій, і якраз така масакра! (Лисяк)|| = кампа Лексикон львівський: поважно і на жарт