мачати
Мача́ти. У сполуч. мач́ати руки (у справу) — бути причетним, втручатися (у справу), неофіційно, приховано впливати на щось. Нам декілька разів уряд відкидав статути й один раз за те, що ми звали себе українцями, мовляв, українців в Австрії немає. І це нас настроювало проти старих. Ми думали, що то вони мочають у цю справу свої руки: мовляв, будуть нам відкидати статути, доки ми не наберемось розуму й не закинемо думки про нове товариство... Я не міркую, щоб це була правда, але тоді ми так думали (Сімович, 1938, 46)
// порівн. пол. umaczać w czymś palce — мати стосунок, бути причетним до якоїсь справи.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мачати — мача́ти дієслово недоконаного виду умочати діал. Орфографічний словник української мови
- мачати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Умочати, мочати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мачати — МАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що, діал. Умочати, мочати. Відриваючи по шматку мамалиґу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасом (М. Коцюбинський); – Мачаю сухарі в зупу, в каву, молоко і так їм. Так мені смакує (Ю. Словник української мови у 20 томах
- мачати — Мача́ти, -ча́ю, -ча́єш, -ча́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мачати — МАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Умочати, мочати. Відриваючи по шматку мамалигу та бгаючи її в руках на галки, він мачав ті галки в юшку з квасом (Коцюб., І, 1955, 238); *Образно. Сам він не раз мачав пальці в таких справах, помагав заплутувати найпростіші справи (Фр., IV, 1950, 432). Словник української мови в 11 томах
- мачати — Мача́ти, -ча́ю, -єш гл. Мочить, намачивать. Копай, доню, корінці, мачай, доню, в горільці. Чуб. V. 417. Словник української мови Грінченка