множество
Мно́жество. Величезна кількість, багато. В надрічних селах множество домів у воді (Б., 1895, 14, 4); Приходжу і я з своїм приятелем і застаю множество людий, а межи ними 10 семинаристих (Б., 1895, 6, 3); В брамі костела трумну з пок[ійним] Архикнязем приняло духовеньство і зложило на катафальку перед головним престолом серед множества сьвічок (Б., 1895, 7, 2)
// рос. множество — величезна кількість, дуже багато; пол. mnóstwo — величезна кількість, дуже багато.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- множество — Множество, -ва с. Множество. Стор. II. 126. Чуб. III. 323. Словник української мови Грінченка