моцно
Мо́цно. Міцно, сильно, дуже Щодо “Бук[овини] ”, то правда, що вона тепер моцно в воздусі, але єсли б була і друга часопись, не було б зле (Коб., Листи, 45, 334)
// пол. mocno — міцно, сильно.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me