1. Українська літературна мова на Буковині

муштарда

Мушта́рда. Гірчиця. Від 1812рокуреномована Торговля товарів корінних, вин і делікатесів СТЕФАН ҐАЇНА, перед тим Антін Табакар і Ґаїна, Ринок ч. 10 в Чернівцях, поручає свій богатий склад товарів корінних кольоніяльних, іменно: каву, цукор, полудневі овочі, каравановий чай, чеколяду, какао, десерові бонбони, францускі овочі, ярину, сири, консерви, компоти, астраханьский кав’яр, маринати, риби, дичину, страсбурскі паштети, праґскі шинки, делікатеси вудженини, муштарду і пр і пр. (Товариш, 1908, рекл.)

// пол. musztarda — гірчиця, рум. muştar — гірчиця; порівн. муштарда, im. приправа до м’яса з олії й гірчиці (СЧС, 520).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муштарда — Мушта́рда: — гірчиця [54] Словник з творів Івана Франка
  2. муштарда — мушта́рда іменник жіночого роду гірчиця діал. Орфографічний словник української мови
  3. муштарда — -и, ж., зах. Особливим способом приготовлена гірчиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муштарда — Гірчиця Словник чужослів Павло Штепа
  5. муштарда — МУШТА́РДА, и, ж., зах. Особливим способом приготовлена гірчиця. – У вас, – кажу, – вишивана сорочка; чом же від неї не дуріють дівки?.. – Еге! Минулося моє! Що моя сорочка? Усе їдно [одно], що муштарда по обіді (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  6. муштарда — мушта́рда гірчиця (м, ср, ст): 3 підливи майонезової приправляється татарська, з тою ріжницею, що дається дрібно січених корнішонів, маринованих грибів і ложку муштарди (Нова хата 1934); Роман пристанув і прочитав: “Фабрика оцту і муштарди – власник Петро Тишківський” (Острук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. муштарда — ГІРЧИ́ЦЯ (приправа для страви), МУШТА́РДА діал. — З чим ти любиш ковбаси: з гірчицею чи з часником? (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  8. муштарда — Мушта́рда, -ди, -ді = гірчи́ця Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. муштарда — МУШТА́РДА, и, ж., зах. Особливим способом приготовлена гірчиця. — У вас,— кажу, — вишивана сорочка; чом же від неї не дуріють дівки?.. — Еге! Минулося моє! Що моя сорочка? Усе їдно [одно], що муштарда по обіді (Коцюб., І, 1955, 464). Словник української мови в 11 томах