містоголова

Містоголова́. Заступник голови. Довідуємо ся, що на днях помер в Сопові, по довгій недузі, М[икола] Харжевский, колишній голова акад[емічного] тов[ариства] чернов[ецького] “Молода Україна ”, кол[ишній] містоголова, голова акад[емічного] тов[ариства] чернов[ецького] “Січ” і бувший суплєнт при учит[ельскій] семинариїв Чернівцях (Б., 1907, 29, 3); Виділ, вибраний на тогідних загальних зборах, уконституував ся так: голова — проф. унів Д. Єреміїв; містоголова — посол Теоф. Драчиньский; писар — Н. Копачук; касиєр -др. Ф. Григорій; господар — Cm. Маланчук (Звідомл., 1914, 25).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. містоголова — Підголова, заступник голови Словник чужослів Павло Штепа