мітінґ

Мі́тінґ. Мітинг, збори, віче. Коли будете хоч що- небудь робити тут не по приказу міністра, то постраждаєте! — казав [пристав] депутатови. Але депутат не дуже злякав ся і таки тої ночи зібрав в поли чималий мітінх (Б., 1907, 55, 2); Вірменьский комітет скликає на завтра мітінх, щоби з огляду на ухвалену конституциєю рівність зажадати чимскоршого розширеня обов’язку служити у війску також і на не-Могамеданів, як також знесеня такси за увільнене від війскової служби (Б., 1909, 78, 3).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me