накладець
Накла́дець. Видавець. Се видання берлінське має вийти дуже гарне, як писав мені накладець; він видає книжку на власний кошт і зобов’язався поділитися зі мною доходом (Коб., Листи, 81, 427)
// пол. nakładca — 1) вкладник коштів, інвестор, 2) видавець.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me