1. Українська літературна мова на Буковині

натуга

Натуга. Напруга, переживання, стрес. Єго лице стало на третину меньше, очи глубоко запали, їм немов не давали виступити товсті, з-на палець синці під ними. Се був вираз перебутої натуги — після бурі Циль байдужно дивив ся навперед себе (Галіп, 103)

// порівн. пол. natężyć się — напружитися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натуга — нату́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. натуга — див. НАПРУГА. Словник синонімів Караванського
  3. натуга — див. сила Словник синонімів Вусика
  4. натуга — -и, ж. 1》 Фізичне напруження. 2》 Велика затрата фізичних, духовних сил, енергії і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. натуга — НАТУ́ГА, и, ж. 1. Фізичне напруження. Тягне він здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги... (М. Коцюбинський); Данилко почервонів з натуги, але ніс вазу до другого столу (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  6. натуга — НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯ рідше, НАТУ́ГА підсил., ПОТУ́ГА підсил., НАДРИ́В підсил., НАДСА́ДА підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. натуга — НАТУ́ГА, и, ж. 1. Фізичне напруження. Тягне він здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленів від великої натуги… (Коцюб., І, 1955, 22); Данилко почервонів з натуги, але ніс вазу до другого столу (Панч, Ерік.., 1950, 91). Словник української мови в 11 томах
  8. натуга — Натуга, -ги ж. Напряженіе, усиліе. Натугою. Съ усиліемъ. Дірка така була, що влізти можна було натугою, а так не влізеш. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка