невданє

Невда́нє. Невдача, поразка. Хто веде війну при зеленім столику, той мусить програти боротьбу при поли битви. Судити треба послів по успіхах або невданях, а не по їх хвилевих тактичних рухах. Критика мусить мати також певну міру (Б., 1907, 71, 2)

// пол. nieudany — невдалий, невдатний, nieudana próba — невдала спроба.