недостаток

Недоста́ток.

1. Недостача, нестача. Регулювати надвишку і недостаток капіталу у поодиноких місцевих товариств (Б., 1895, 1, 3).

2. Недолік, хиба. В часі дебати вказано на недостатки, котрі власне саме з наведених мною причин випливають (Б., 1895, 5, 3)

// рос. недостаток — 1) нестача, недостача, 2) недолік, хиба.

3. мн. Нестатки, бідність, нужда. Уважав наш посол Пігуляк за свій найважнійший посольский обов’язок вказати під час сегорічної соймовоі розправи на кривди і недостатки, які мусять терпіти православні Русини на Буковині (Б., 1895, 5, 1)

// пол. niedostatek — 1) бідність, нужда, нестатки, 2) книжн. недолік.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недостаток — недоста́ток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. недостаток — див. недостатки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недостаток — 1. нестаток, нестача, брак, злидні, див. нужда, біда, хуло, труднощі, горе 2. див. недолік, дефект Словник чужослів Павло Штепа
  4. недостаток — НЕДОСТА́ТОК див. недоста́тки. Словник української мови у 20 томах
  5. недостаток — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  6. недостаток — Недоста́ток, -тку; -та́тки, -тків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. недостаток — НЕДОСТА́ТОК див. недоста́тки. Словник української мови в 11 томах
  8. недостаток — Недостаток, -тку м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Ном. № 1544. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки. Грин. III. 220. Словник української мови Грінченка