несловність

Несло́вність. Недотримання слова, порушення обіцянки. Однак иньші три панове, хотяй були присутні при голосованю, та здержали ся від него, — викликали своєю несловностию правдиве пригноблене і певно не заслужили собі у противників урядничої лісти на поважане (Б., 1907, 95, 2); Та товариство показало ся супроти неточности і несловности своїх членів зовсім безсильним. Річ у тім, що в часі занепаду товариства попропадали квіти тих, що позичали гроші, а на урґенцїї товариства стереотипно відповідали довжники: "я віддав” або "віддам“ (Сімович, 1908, 506)

// пол. niesłowność — ненадійність, безвідповідальність, недотримання слова.