нечинність

Нечи́нність. Бездіяльність, байдужість. На жаль і шкоду, обзиває ся у нас, на превеликий жаль, замало голосів у нашій пресі, ба навіть на зборах, за те богато носить ся із своїми думками, мовляв, “козакмовчить, а все знає”, а тому, що мовчить, ніхто не знає, що він гадає, ніхто не знає, чим він дише, навіть, чи він свій, чи ні. Не добудеш у него слова, а тим меньше діла, хиба на оправдане своєї нечинности скаже, що він иньшої думки або навіть з иньшої партії (Б., 1907, 75, 2)

// пол. nieczynność — бездіяльність, байдужість.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me