образованє

Образова́нє. Освіта. Бракує їм все-таки потрібного фахового образованя, а також і часу, щоби вдіяти на тім поли щось путнього (Б., 1895, 1, 1); Але ніколи а ніколи не можна уживати посягати ся на реліґійно-обичайне образованє народа, ані обниженя поверхні реліґійно-обичайних понять у народа за средство борби против него, бо то йде рука в руку зі здичінєм людскої натури і з нараженєм безпеченьства загальних суспільних порядків (Є. Пігуляк, Б., 1895, 6, 2); Цілию ґімназіяльноі науки є підготувати учеників до академічних студий, дати їм загальну підставу, потрібну до дальших фахових студий, або т. зв. загальне образованє (Корд., 1904, 6); Розумний чоловік знає, що справдішну осьвіту не набуває ся через скількістьукінчених кляс та іспитів, але можна набути її самообразованєм, отже, ремісник так само може бути образованим, як перший бюровець (Б., 1907, 92, 2); Одначе ні формальне, ні материяльне образованє само про себе не вистачає. Добра, справжня виховна наука мусить брати на увагу і один, і другий бік образованя (Канюк, 1911, 89)

// порівн. рос. образование — освіта; пол. oświata, nauka — освіта.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me