образуватися
Образува́тися. Здобувати освіту, ставати освіченою людиною. Одної днини пришло мені на гадку, що се було б для мене дуже добре вийти за [того професора] заміж. В мене не було великих вимог, я б його доглядала, то зате будучи його жінкою, я б могла дальше образуватися-вчитися, зложити докторат і писати, писати досхочу! (Коб., Автобіографія, 24)
// див. образований, образувати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- образуватися — Тут: набувати освіти [XIX] Товариство заступає робітникові місце родини і школи,— там він і забавляється, і образується, там находить потіху по перебутім горі і скріплення та надію на будущу кращу долю [XIX] Словник з творів Івана Франка