обув
О́був, ж.р. Взуття. Чоботи з холєвами, з Boxcalf суконні для панів і хлопців. Обув домова ріжнородна (Б., 1907, рекл.)
// рос. обувь — взуття.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обув — Взуття, бочкори, вироб'яки, виступці, калаверці, капці, капчик, каракат, кенді, клубуч, лахаш, личак, мешта, моршень, ноговиця, остинок, пантохля, патинок, повстяник, полуботок, постіл, похлопні, пришви, равлик, сап'янці, скірняки, убуванці, устілка... Словник чужослів Павло Штепа