1. Українська літературна мова на Буковині

огородник

Огоро́дник. Садівник. [Ілюстр. контекст див. огород]

// пол. ogrodnic — садівник.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огородник — огоро́дник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. огородник — Городник, (вона) городничка, (дружина) городниха, (син) городниченко, (дочка) городничівна, (дитина) городничук, городнича, городниченя Словник чужослів Павло Штепа
  3. огородник — ОГОРО́ДНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що горо́дник¹ 1. Словник української мови у 20 томах
  4. Огородник — див. Огородник, Іван Васильович Філософський енциклопедичний словник
  5. огородник — ОВОЧІВНИ́К (той, хто вирощує овочі), ГОРО́ДНИК, ОВОЧА́Р розм., ОГОРО́ДНИК розм. рідше. Справжній овочівник ніколи не посадить помідори після помідорів, картоплі або після інших пасльонових. Зробить це він щонайменше через чотири роки (з журналу); Городник Данило людина тут нова (В. Козаченко). Словник синонімів української мови
  6. огородник — ОГОРО́ДНИК, а, ч., розм., рідко. Те саме, що горо́дник¹ 1. Словник української мови в 11 томах
  7. огородник — Огоро́дник, -ка м. Огородникъ. Чуб. І. 182. Словник української мови Грінченка