огірчений

Огірче́ний. Дієприкм. від огірчити, огірчитися. Найважніше, і мені много на тім залежить, щоби Ви мені те повірили, себто: єслия на Вас огірчена, то лиш тому і тогди, як я до Вас пишу і пишу, а Ви мовчите (Коб., Листи, 36, 307); Зібрані огірчені до крайности таким поступкам попів, котрі все стараються задержати ся при президияльнім столі. Нараз постає страшний крик і лайка. Така замішанина треває аж до 2- ої години (Б., 1899, 36, 2).