одличний

Одли́чний. Найкращий, якнайкращий, першорядний. Линва одлична і тревала (Б., 1890, рекл.); Видано одличні рускі книжки шкільні, покликано одного Русина до урядованя в ц. краді шкільній краєвій, взяло ся живійше до розширюваня шкіл народних в руских повітах — се все факта, що заповідають Русинам ліпшу будучність (Б., 1895, 6, 1)

// порівн. рос. отличный — якнайкращий; пол. doskonały, pierwszorzędny — найкращий, досконалий, першорядний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me