опрокиненє

Опроки́ненє. Спростування. Тверджене зборів волоского сьвященства, що іменоване о[тця] совітника консисторского А. Манастирского вікарієм доконане без згоди і против волі князя церкви остало без опрокиненя і приводить Архипастиря [В. Репту], що повинен бути рідним отцем для обох в Архидієцезиї сполучених народів, в якнайострійше противенство до Русинів, більшости вірних дієцезиї (Звідомл., 1914, 61)

// порівн. рос. опровержение — спростування; порівн. пол. sprostowanie — спростування.