офіциял
Офіци́ял. Чиновник. Галицка ц. к. краєва Дирекция скарбу іменувала провізоричних офіциялів касових Ів. Котловского і Стан. Шедівского дійсними офіциялами касовими (Б., 1895, 23, 2)
// пол. oficjał — заст. 1) офіціял, 2) чиновник; порівн. офіціяліст, лат. -приватний службовець (гал., СЧС, 521).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me