офіциял

Офіци́ял. Чиновник. Галицка ц. к. краєва Дирекция скарбу іменувала провізоричних офіциялів касових Ів. Котловского і Стан. Шедівского дійсними офіциялами касовими (Б., 1895, 23, 2)

// пол. oficjał — заст. 1) офіціял, 2) чиновник; порівн. офіціяліст, лат. -приватний службовець (гал., СЧС, 521).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me