парть
Парть.
1. Частка.
● Є (з чогось) парть — добре ведеться з чогось, є добрий пай, прибуток (з чогось). Вона добра сусідка; знається на різних зіллях і на руку добра. Дасть що, є з всього парть — не можна гніватися на неї (Коб., Некультурна, 85). 2 Доля, талан, щастя Видко, гризло її сумління за мене або, може, дав їй Бог сон взяти сироту до себе. Та й добре зробила вона, що послухала Божої волі, може, прийде їй за те яка парть на тамтім світі (Коб., Некультурна, 82)
// рум.. parte — 1) частина, частка, 2) перен. доля, талан, щастя, 3) строна, учасник (справи), 4) пай.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me