1. Українська літературна мова на Буковині

переділ

Пере́діл. Купе, окреме відділення для пасажирів купейного вагону Князь [...] купив коминярам білети до першої кляси і кождого завів до окремого переділу, щоби там саджею поваляв добре аксаміти (Б., 1895, 1, 4); Я їхав дуже добре, не так зовсім повно, аж до останнього містечка, 5-6 осіб у передні (Арт, без дати); На станції в Коростені наш потяг спинився. Почалася перевірка подорожніх паперів. До нашого переділу прийшов молоденький офіцерик з окликом: “Ваші документи, господа” (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 78)

// пол. przedział — купе, відділення (у поїзді, літаку); нім. das Abteil — 1) купе, 2) відділ, teilen — ділити.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переділ — пере́діл іменник чоловічого роду відгороджена частина приміщення; купе діал. переді́л 1 іменник чоловічого роду повторний розподіл діал. переді́л 2 іменник чоловічого роду переробка грубих сортів металу діал. Орфографічний словник української мови
  2. переділ — сов. відсік, з. засторонок, т. пазуха, камера, простір, зал. купе. Словник синонімів Караванського
  3. переділ — -у, ч., діал. Відгороджена частина якогось приміщення, купе вагона і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. переділ — ПЕРЕДІ́Л¹, у, ч. 1. Дія за знач. переділя́ти, переділи́ти і переділя́тися, переділи́тися. У металознавстві досліджено вплив технологічних переділів на комплекс властивостей металу готових СДТ; розроблені теоретичні основи процесів структуроутворення... Словник української мови у 20 томах
  5. переділ — пере́діл купе (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. переділ — ПЕРЕПЛА́ВЛЕННЯ (перетворення за допомогою плавлення в інші вироби), ПЕРЕПЛА́ВКА, ПЕРЕПЛА́В, ПЕРЕДІ́Л спец. (переробка грубих сортів металу на вищі). Переплавлення металу; Слюсарі, ремонтники клопочуться біля покрученої червонястої смуги. Словник синонімів української мови
  7. переділ — Переді́л, -лу; -ді́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. переділ — ПЕРЕ́ДІЛ, у, ч., діал. Відгороджена частина якогось приміщення, купе вагона і т. ін. В переділі вагона третього класу сиділи двоє (Мак., Вибр., 1954, 14). ПЕРЕДІ́Л¹, у, ч. 1. Дія за знач. переділя́ти, переділи́ти і переділя́тися, переділи́тися. .. Словник української мови в 11 томах