1. Українська літературна мова на Буковині

песій

Пе́сій. У сполуч. за песю ціну (за песі гроші) - за безцінок, задармо. До коршми вже ніхто з порядних ґаздів не ходив. Та й посесорам житє було немиле, бо люди вже не хотіли іти на лан робити за песю ціну або за порцию горівки і топку соли (Товариш, 1908, 128); Кому несе хосен читальня? Певно, що не мені. — Виділовий наймив за песі гроші склеп читальні — сей сам виділовий і голова консуму продає марфу, шинкує горілкою, люди п'ють — і робота йде (Б., 1909, 79, 2)

// пол. za pse pieniądze — задармо.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. песій — -ся, -сє, заст. Песячий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. песій — Пе́сій, -ся, -сє; звич. пе́сячий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. песій — пе́сій (псі́й) собачий (ср, ст)||псячий (песячий) ◊ пе́сій гріш незначна сума грошей (ст) ◊ Пе́сій ри́нок іст. дільниця міста в районі вулиць Пекарської та М. Туган-Барановського: Околиця вул. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. песій — Пе́сій, -я, -є Собачій. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909. Песся мати не загине. Ном. № 5308. Словник української мови Грінченка