1. Українська літературна мова на Буковині

погній

Погні́й. Добриво. Коли вже бесіда про сіянє, то належить згадати про машини до сіяня штучних погноїв, а особливо вапна, що здали би ся в околицях, де потрібно рілю навозити вапном. Млинок до розтираня салітри або каїніту також добре мати в громаді, де є розширене уживане штучних погноїв (Товариш, 1908, 219)

// порівн. пол. nawóz — добриво, nawozy mineralne — мінеральні добрива; рос. навоз — органічне добриво, гній, минеральные удобрення — мінеральні добрива.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погній — див. намул Словник синонімів Вусика
  2. погній — -ною, ч. 1》 рідко. Добре угноєна земля. 2》 діал. Добриво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погній — ПОГНІ́Й, но́ю, ч. 1. рідко. Добре угноєна земля. – А тим часом нехай пан собі поміркують, де їм лишить на грядки, чи коло дому, чи в полі. – Звісно, що коло дому... ловкий погній... і наручно буде... – вирвався з радою рудий Панас (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. погній — ПОГНІ́Й, но́ю, ч. 1. рідко. Добре угноєна земля. — А тим часом нехай пан собі поміркують, де їм лишить на грядки, чи коло дому, чи в полі. — Звісно, що коло дому… ловкий погній… і наручно буде… — вирвався з радою рудий Панас (Коцюб., II, 1955, 391). Словник української мови в 11 томах
  5. погній — Погній, -ною м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г. Словник української мови Грінченка