1. Українська літературна мова на Буковині

подолати

Подола́ти. Виконати. Самі задля недостачі людий не можуть подолати всеї роботи, котрої збирає ся щораз більше (Б., 1895, 13, 3)

// порівн. пол. podołać — впоратися, виконати

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. подолати — Тут: задовольнити [XIX] Очевидна річ, що середньовікові цехи, з своєю тісною, роздробленою організацією, сказались неспосібними — подолати всім тим новим потребам, неспосібними вести нову, світову продукцію [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. подолати — подола́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. подолати — док., (кого) перемогти, подужати, побороти, здолати, перебороти, скрутити роги кому; (відстань, пішки) зміряти <�ногами>. Словник синонімів Караванського
  4. подолати — див. подолувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. подолати — Подола́ти, -ла́ю, -ла́єш і рідше подолі́ти, -лі́ю, -лі́єш кого, що Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. подолати — ПОДОЛА́ТИ див. подо́лувати. Словник української мови у 20 томах
  7. подолати — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого... Словник синонімів української мови
  8. подолати — ПОДОЛА́ТИ див. подо́лувати. Словник української мови в 11 томах